Ліки

Застосовання антибіотиків при запаленні придатків і яєчників

05.11.2018

У представниць жіночої статі запальні процеси, що зачіпають придатки і яєчники, найчастіше провокуються інфекційними збудниками та в більшості своїй в якості лікування вимагають застосування протимікробних препаратів. Запалення зазвичай починає розвиватися у зв’язку зі знижену стійкість організму під впливом переохолодження або із-за проникнення в яєчники бактерій, грибів і вірусів.

При запаленні придатків у жінок після встановлення точного діагнозу антибіотики необхідно відразу вводити в лікарську схему. Навіть якщо на цей момент мають місце дослідження, що визначають тип збудника, початкові етапи терапії можуть бути проведені без уточнень. При цьому необхідно пам’ятати, що антибактеріальні фармацевтичні препарати мають позитивний вплив тільки у разі гострої форми протікає запалення. У деяких випадках протимікробні препарати можуть бути застосовані при обострившемся перебігу хронічної форми захворювання.

Нюанси патології та принципи лікування протимікробної патології

Запальні процеси, що протікають в придатках, в першу чергу небезпечні можливими подальшими ускладненнями:

  • неможливістю завагітніти;
  • гнійними процесами, що формуються в яєчнику і зачіпають очеревину;
  • на тлі нагноєння утворюється пельвіоперитоніт, усунути який можливо тільки за допомогою хірургічної операції.

Припустити наявність гострої форми аднекситу або оофориту можна при появі болю в області попереку або нижніх відділів живота. Біль може виникати при відвідуванні туалету, супроводжує неприємні відчуття загальна слабкість і підвищилася температура. Жінці, у якої виникають подібні ознаки, необхідно негайне обстеження, здавання піхвового мазка з метою проведення бактеріального посіву та визначення характеру мікрофлори. Такий підхід дозволить найбільш точно підібрати пігулки та інші форми препаратів для проведення терапії.

 

На початкових етапах, поки результати досліджень невідомі, для зняття запального процесу яєчників можуть використовуватися ін’єкції препаратів широкого спектру дії. Їх перевага полягає у здатності до знищення не одного, а одночасно багатьох типів бактерій, що провокують патології сечостатевої системи. Основне правило при цьому – підбираються препарати повинні проявляти активність проти хламідій, мікоплазм, уреаплазми – саме ці організми найчастіше стають причиною розвитку хвороб.

Важливий момент. Наступний етап після отримання результатів лабораторних досліджень – можлива коригування терапевтичної схеми, якщо з’ясовано, що для усунення збудника кращим варіантом буде інший препарат.

Підбираючи антибіотики при запаленні придатків, потрібно слідувати деяким правилам. Існують певні принципи лікування з використанням протимікробних препаратів:

  • Щоб максимально уникнути побічних негативних явищ і поліпрагмазії встановлений діагноз веріфіціруют допомогою проведення ПЛР та ІФА.
  • Визначаючи дозу лікарських засобів від запалення яєчників і придатків враховують масу тіла пацієнтки.
  • Здійснюючи підбір антибіотиків, перевагу слід віддавати протимікробних речовин, здатним знаходитися в крові протягом тривалого періоду. Якщо ліки виводиться з плазми занадто швидко, не вдається досягти необхідної концентрації активної речовини, що надає хвороботворним мікроорганізмам певну фору.
  • Розробляються терапевтичні схеми не повинні завдавати шкоди здоров’ю пацієнтки, відповідно, перед тим як лікувати запалення яєчників і визначати, ніж це робити, проводять бактеріологічні дослідження.
  • У разі ускладнень рекомендують комбінувати антибіотики, підбираючи засоби з різним механізмом дії на збудника патології та різним періодом виведення інфекції з організму.
  • Після зупинки патологічного процесу не можна ігнорувати профілактику, спрямовану на запобігання формування спайок, відновлення моторики кишечника. Також слід перевірити цілісність ендокринної системи після проведеного лікування.
  • Хід лікування контролюється за допомогою аналізів, що дозволяє запобігти збій у функціональності печінки.
  • Якщо запалення придатків запущено, доцільно призначати уколи і прийом препаратів більш потужного впливу. До таких відносять групи Цефалоспоринів, Лінкоміцин або Фторхінолон.

У тому випадку, якщо протягом кількох діб лікування стан постраждалої не змінюється на краще, прогрес відсутній і в симптоматиці, і в результатах аналізів, необхідно або змінити лікарський засіб, або збільшити дозування.

Призначувані при запаленні антибіотичні препарати

 

Препарати для лікування запальних процесів у придатках повинні відповідати ряду вимог. Від них очікується висока ефективність проти збудників, що викликали патологію, легке проникнення у вогнище захворювання, як можна менша токсичність і хороший рівень взаємодії з призначуваними протизапальними речовинами. Лікування зазвичай комплексне, проводиться поєднанням антибіотиків і НПЗЗ – нестероїдних протизапальних засобів. Призначення НПЗЗ необхідно для попередження збитків від несформованого запалення.

Що стосується антибіотиків, зазвичай призначають наступні ліки:

 

  • Тетрацикліни, незважаючи на те, що більша частина збудників, присутніх при запальних процесах у придатках, з часом стала досить стійка до цієї групи препаратів. Також слід врахувати, що тетрацикліни володіють чималим переліком побічних ефектів. При цьому тетрацикліни добре усувають можливість збудника до активного розмноження і дієві проти гонококів, стрептококів і стафілококів, мікоплазм, спірохети, хламідій та інших. Фахівці воліють застосовувати Доксициклін, який відрізняється високою ефективністю при малій кількості негативних проявів. Він швидко залишає організм і дієвий не тільки при аднекситі, але і при хламідіозі.
  • Якщо складати список найбільш ефективних ліків при аднекситах, наступними в переліку будуть макроліди. Ця група антибіотиків не схильна до розщеплення у шлунково-кишковому тракті, препарати відрізняються тривалими напіврозпадом, що забезпечує їх накопичення організмі і прискорює одужання. Найбільш затребувані кошти – Сумамед з Клацидом.
  • У гінекології група фторхінолонів хороша тим, що резистентність у збудників до подібних засобів формується дуже повільно, так що навіть при тривалому лікуванні частої зміни антибіотика не потрібно. Якщо у пацієнтки відсутні супутні патології, при яких прийом фторхінолонів заборонений, подібні препарати при аднекситі використовувати найкраще. Може призначатися Пефлоксацин, Норфлоксацин або Офлоксацин.
  • До інших синтетичних антибактеріальних засобів, що володіє широким спектром дії і добре знищує аероби відноситься Метронідазол і Тинідазол з групи нітроімідазолів.
  • До додатково призначається маточним препаратів при запаленні матки і яєчників відносять Еритроміцин, добре знищує микоплазмов і хламідій.
  • При важкому ускладненому запаленні придатків фахівці призначають групи Аміноглікозидів, які актуальні і в разі переходу патології на інші органи. Існує чотири покоління таких антибіотиків. До першого відносяться Стрептоміцин і Неоміцин, до другого – Гентаміцин. Третє покоління представлено Амікацином, Сизомицином, Тобраміцином, а до четвертого відноситься Изепамицин.
  • Замінником всіх перерахованих вище назв антибіотиків проти запальних процесів у придатках є група Цефалоспоринів. В залежності від активності препарати діляться на чотири покоління. До першого покоління вузького спектру відносять Цефалексин і Цефазолін, друге покоління включає Цефаклор або Цефуроксим. Третє покоління – це препарати широкого спектру Цефіксим, Цефтибутен, Цефтазидим. Четверте покоління включає Цефпиром і Цефепім.

Важливий нюанс. При запаленні придатків препарати допоможуть краще, якщо вводити їх ін’єкційно – внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Коли ж терапія починає демонструвати позитивний результат фахівець призначає пити таблетки або суспензії, також можуть використовуватися вагінальні свічки.

Свічки, що застосовуються при запальних процесах в яєчниках

Антибіотики при запаленні яєчників можуть бути у формі вагінальних супозиторіїв, причому така практика широко поширена в сфері гінекології. Умовно свічки ділять на дві групи – ті, що пригнічують діяльність бактерій, вірусів і грибів, і на що діють протизапально і заспокійливо. Розглянемо, які антибіотики-супозиторії першої групи застосовуються найчастіше і зведемо назви в таблицю:

Найменування супозиторіїв Діюча речовина Коротка характеристика Особливості
Гексикон Хлоргекседин Свічки застосовують для лікування запалення яєчників у жінок, їх використання протипоказано віком менше 12 років, при виношуванні дитини вимагається суворий контроль і призначення тільки при крайній необхідності Свічки вводять зранку і ввечері, тривалість лікування сім діб. Серед можливих побічних ефектів – свербіж, алергічні реакції
Депантол Хлоргекседин Його призначають якщо запалитися яєчники, допустимо застосування жінками в положенні. Супозиторії протипоказані в дитячому віці Одна свічка, що вводиться в піхву двічі за добу. Тривалість лікування-10 діб, можливі алергічні прояви
Кліон-Д Метронідазол Заборонено використовувати в першому триместрі, при грудному вигодовуванні, при захворюваннях кровоносної системи Вводиться на ніч, період лікування – 10 діб. Побічний ефект – головний біль, відчуття печіння та свербежу
Поліжінакс Неоміцин, Ністатин, Поліміксин В Антибактеріальне ліки проти запалення придатків у жінок, що не використовується в перші три місяці виношування дитини, при годуванні груддю та у разі несприйняття складових Рекомендується застосовувати препарат на ніч в кількості однієї капсули. Тривалість терапії – 12 днів
Клиндацин Кліндаміцин Антибіотик, що забезпечує високу ефективність Один супозиторій на ніч, тривалість лікування 3-5 днів
Тержинан Тернидазол, Ністатин, Преднізолон, Сульфат Неоміцину Комплексний препарат, протипоказання практично повністю відсутні. Не застосовують у випадку індивідуальної непереносимості компонентів, при виношуванні та грудному вигодовуванні дитини використовують при крайній необхідності Тривалість лікування становить 10 діб
Бетадин Йод Призначають при грибковому або вірусному запаленні, не показаний в перші три місяці вагітності Застосування – один раз на 24 години, тривалість лікування індивідуальна, залежно від стану постраждалої

Розглянуті препарати згубно впливають на патологічні мікроорганізми, знижують симптоматику запальних процесів. Якщо розглядати ніж лікувати запалення придатків у жінок, спираючись на другу групу, слід відмітити найбільш популярні Диклофенак та Індометацин. Вони відносяться до нестероїдних протизапальних ліків і не можуть бути застосовані при виношуванні дитини. Протипоказання до застосування включають алергічні реакції, проблеми з функціональністю печінки, виразкові шлункові патології та хвороби кровоносної системи. Свічки при запальній патології не призначають, якщо вік пацієнтки не перевищує 14 років. Супозиторії застосовують ректально, один раз протягом 24 годин, після акту дефекації. Тривалість лікування визначається лікарем фахівцем в залежності від стану пацієнтки.

Лікування при виношуванні дитини та можливі протипоказання

Окремо слід розглянути якими антибіотиками проводити лікування у жінок, що виношують дитину. В цілому протимікробні препарати при вагітності не показано, оскільки вони можуть негативно позначитися на стані плода, так і на здоров’я матері. При грудному вигодовуванні також існує небезпека проникнення активного компонента в молоко. Особливо високий ризик негативних наслідків при використанні протимікробних засобів під час перших трьох місяців вагітності. При виникненні симптомів запалення придатків лікувальні препарати можуть призначатися з урахуванням наступних факторів:

  • Тетрацикліни при вагітності приймати не прийнято, оскільки вони здатні подолати плацентарний бар’єр, накопичуючись потім у тканинах плода. Передбачуваний ризик для дитини – патології формування його скелета.
  • Вагітним жінкам протипоказані і певні макроліди. Клінічними дослідженнями було доведено негативний вплив Кларитроміцину. Найменший шкоди буде завдано, якщо медикаментозно усувати захворювання по-жіночому призначеними лікарем Еритроміцином, Джозамицином або Спирамицином. При особливо тяжкому перебігу запалення вагітної пацієнтки може бути призначений Азитроміцин.
  • Фторхінолони при виношуванні дитини не прописують зовсім.

Тільки лікар може визначити, чи доцільний прийом антибіотиків, встановлює дози і тривалість їх прийому. Але в будь-якому випадку при використанні антибіотиків можлива низка побічних ефектів і протипоказань. Так, при передозуванні Макролідів і Фторхінолонів можливі проблеми зі стільцем, з’являється нудота, змінюється серцевий ритм. Тетрациклін не можна застосовувати при нирковій недостатності та лейкопенії.

Слід враховувати і взаємодія ліків. Якщо пацієнтка п’є Фторхінолони, їй заборонені препарати, до складу яких входить кальцій, вісмут, алюміній і магній. Одночасний прийом НПЗЗ здатний викликати судоми і проблеми з ЦНС. Тетрацикліни заборонено змішувати з барбітуратами, так як їх токсичність при цьому помітно зростає. Також тетрацикліни пригнічують дію пероральних контрацептивів. Не поєднуються макроліди та аміноглікозиди. Про інші особливості взаємодії антибіотиків і інших речовин пацієнтці повідомляє лікуючий фахівець.

You Might Also Like