Цитомегаловірус у жінок

05.11.2016

Цитомегаловірусна, або ЦМВ інфекція – хронічне захворювання з високою поширеністю: антитіла до збудника виявляють у 40% населення планети. Хоча вірус і зберігається довічно в організмі людини, для більшості людей він не небезпечний. Особливу категорію пацієнтів складають особи зі зниженим імунітетом, рецидивуючим герпесом та вагітні. Генералізація інфекції у них може привести до серйозних наслідків для здоров’я. А як же проявляє себе цитомегаловірус: про поширені симптоми патології у жінок поговоримо в нашому огляді.

Епідеміологія ЦМВІ

Цитомегаловірусна інфекція відома повсюдно. Якщо в розвинених країнах її поширеність знаходиться на рівні 30-35%, то в країнах, вона часто досягає 100%. Переважає захворюваність серед представниць слабкої статі.

Це цікаво. Збудник ЦМВІ виявлений тільки в 1956 році і вважається недостатньо вивченим. Довгий час характерну симптоматику, що розвивається при зараженні, називали «поцелуйной хворобою», оскільки найбільш частий шлях передачі інфекції – тісні контакти.

Єдине джерело інфекції – хвора людина або вірусоносій. ЦМВ визначається в основних біологічних рідинах організму (слині, сечі, спермі, цервікального слизу, грудному молоці). Потужне виділення збудника відбувається як під час первинного інфікування, так і в момент кожного рецидиву, навіть якщо він протікає практично безсимптомно. Постійну епідеміологічну небезпеку становлять новонароджені з цитомегалией, а також інфіковані особи з імуносупресією.

Серед шляхів передачі виділяють:

 

  • контактний – під час тривалих і тісних побутових контактах;
  • повітряно-крапельний – при вдиханні частинок вірусу, що виділяються при чханні та кашлі;
  • статевий – при незахищених сексуальних контактах;
  • гематотрансфузионный – при переливанні інфікованої крові;
  • вертикальний – від матері до дитини в утробі або під час пологів.

Сприйнятливість до вірусу загальна, тобто заразитися може кожен людина. Жіночий підлогу так само схильний інфікування ЦМВ, як і чоловічий.

Причини та патогенез

 

Єдиним збудником розглянутої вірусної інфекції є ЦМВ (CMV, Cytomegalovirus). Отже, що таке цитомегаловірус? Під цією назвою об’єднано кілька видів вірусів з родини герпесвірусів. Один з них, 5 типу, здатний інфікувати людей і викликати у них цитомегаловирусную інфекцію.

Будова ЦМВ нескладне: вірусна часточка складається з віріона діаметром 150-200 нм і замкнутого капсиду.

Як і інші представники сімейства, цитомегаловірус може довго знаходитися в організмі (частіше в слинних залозах), ніяк себе не проявляючи. Після первинного інфікування він залишається з людиною на все життя. Однак заразність вірусу невисока: щоб «підхопити» його, потрібно тривалий і досить тісний контакт з джерелом інфекції.

 

Тим не менш поширеність інфекції залишається однією з найвищих у світі: антитіла до неї виявляються у 10-15% підлітків і вже 40-45% осіб старше 30 років.

Головним патогенетичним механізмом розвитку ЦМВІ вважається пошкодження вірусом цитоскелету клітин і їх значне збільшення в розмірах. Крім того, у дослідженні, проведеному в 2009 році, було встановлено зв’язок між персистированием збудника в організмі і підвищеним ризиком розвитку атеросклерозу. Тому симптоми цитомегаловірусної інфекції часто супроводжуються ознаками порушення кровообігу.

Клінічні прояви

А як проявляється цитомегаловірус у жінок? І чи можна запідозрити розвиток хвороби на ранніх термінах? У більшості людей процес первинного інфікування проходить непоміченим. Відразу після зараження починається безсимптомний інкубаційний період, який триває в середньому від 20 до 60 днів.

Гостра фаза захворювання яких не має клінічних симптомів взагалі, або проходить за типом респіраторної інфекції. У цьому випадку пацієнтки пред’являють скарги на:

  • підвищення температурних показників;
  • озноб;
  • швидку стомлюваність, різку слабкість;
  • краниалгии та міалгії;
  • катар носа та глотки;
  • дискомфорт, хворобливі відчуття при ковтанні;
  • кашель, болі в грудній клітці.

Деякі хворі говорять також про збільшення периферичних лімфовузлів, тяжкості в правому підребер’ї.

Після первинного розвитку цитомегаловірусної інфекції у жінок збудник поселяється в організмі назавжди. Ознаки загострення проявляються тільки при зниженні захисних сил, наприклад, при тривалому лікуванні антибіотиками, супутніх захворюваннях і інфекціях.

Серед всіх володарів цитомегаловірусу виділяють категорії пацієнтів, для яких інфекція представляє особливу небезпеку. Серед них: вагітні жінки, немовлята, особи з вираженим імунодефіцитом (реципієнти після трансплантації донорських органів, хворі онкогематологічними захворюваннями, апластичною анемією, ВІЛ-позитивні пацієнти з критичним рівнем Т-лімфоцитів).

Цитомегаловірус при вагітності

Симптоми та лікування цитомегаловірусної інфекції під час вагітності представляють особливий інтерес для фахівців. Актуальність цієї проблеми, перш за все, полягає в можливості внутрішньоутробного інфікування плоду та розвитку у нього серйозних патологій. Саме тому цитомегалія, поряд з герпесом, краснуху і токсоплазмозом, відноситься до так званих TORCH-інфекцій, обстежитися на які бажано до настання вагітності.

 

Чим небезпечний цитомегаловірус для майбутньої мами і плоду? При первинному інфікуванні жінки під час вагітності внутрішньоутробне зараження дитини відбувається в 40-45% випадків.

Часто сам факт зараження цитомегаловірусом залишається непоміченим. Рідко у вагітних спостерігається нетривалий грипоподібний синдром, який самостійно проходить через 4-5 днів.

Важливо! Якщо інфікування жінки ЦМВ відбулося до зачаття, ризик розвитку ускладнення у малюка мінімальний, не більше 1-2%.

Проте пізніше розпізнати цитомегаловирусную інфекцію можна на підставі наступних ознак:

  • загроза переривання вагітності;
  • гіпертонус матки;
  • хориоамнионит;
  • передчасне старіння плаценти;
  • маловоддя;
  • великий плід.

ЦМВІ плоду і новонародженого

Від вагітної жінки дитині вірус може передаватися через кров (ЦМВ проходить через гематоплацентарний бар’єр), канал шийки матки (через оболонки і складну рідина).

Таким чином, плід може інфікуватися як на внутрішньоутробному етапі розвитку, так і під час пологів. В залежності від того, коли відбулося інфікування, негативний вплив вірусу може бути різним:

  • перші тижні (1-3) вагітності запліднена яйцеклітина гине, приходить менструація;
  • 3-10 тиждень – загибель ембріона і мимовільний аборт, завмерла вагітність, важкі пороки розвитку;
  • 11-28 тижнів – затримка внутрішньоутробного розвитку, аномалії формування внутрішніх органів, гідроцефалія, патології нирок;
  • 28-40 тижнів – інфікування плода без вад розвитку: вірусний менінгоенцефаліт, міокардит, гепатит, пневмоніт.

У 20% дітей, народжених з проявами ЦМВІ, спостерігається комплекс ознак вродженої цитомегалії. А що це таке?

 

Вроджена цитомегалія – важке ускладнення ЦМВІ у новонароджених, що проявляється:

  • інтенсивної жовтяничній забарвленням шкіри та слизових (може продовжуватися до 5-6 місяців);
  • гепатоспленомегалією – збільшенням печінки і селезінки;
  • рясної висипом по всьому тілу;
  • подрагиваниями кінцівок;
  • судомною активністю;
  • сонливістю;
  • порушеннями зору і слуху різного ступеня вираженості.

У 20-30% випадків новонароджені з цитомегалией гинуть, не проживши й півроку.

Жінці, яка народила дитину з вродженою цитомегалией, категорично заборонено вагітніти як мінімум протягом 2 років.

Цитомегаловірусна інфекція у жінок з імунодефіцитом

Куди більш яскрава симптоматика ЦМВІ у жінок з різними імунодефіцитними станами. Поряд з ознаками ГРЗ і грипоподібним синдромом, первинне зараження може проявлятися ураженням сечостатевої системи: цервицитом, ерозією шийки матки, ендометритом, вагинитом, оофоритом.

Саме таке нетипове перебіг захворювання найчастіше представляє загрозу для що розвивається в утробі матері плоду.

В подальшому прояви інфекції у пацієнтів зі зниженими захисними силами організму характеризуються частим розвитком ускладнень:

  • вірусної пневмонії – запального ураження легеневих ацинусів;
  • плевриту – запалення вісцеральної оболонки легень з випотіванням великої кількості ексудату;
  • міокардиту та серцевої недостатності;
  • артриту;
  • енцефаліту.

Рідше зустрічаються генералізовані форми ЦМВІ. Їх симптомами стають:

  • множинні патологічні процеси у внутрішніх органах (печінці, селезінці, наднирниках, нирках, підшлунковій залозі і ін);
  • порушення травлення;
  • поразка ЦНС, поява запальних вогнищ в глибоких підкіркових структурах мозку;
  • рідко – поширюються парези, паралічі.

У більшості випадків такі серйозні ураження призводять летального результату. Тому пошук актуальних підходів до лікування та профілактики ЦМВІ у хворих з вродженими і набутими формами імунодефіциту – одна з першочергових завдань охорони здоров’я.

Підходи до діагностики

Основним діагностичним методом виявлення цитомегаловірусної інфекції у жінок є імуноферментний аналіз. Він заснований на визначенні в зразку крові специфічних антитіл збудника за допомогою різних біохімічних реакцій.

У ході тесту виявляються два типи антитіл – Ig G та Ig M. Перший утворюється після перенесених інфекцій і дозволяє організму швидко розпізнати збудника у разі повторного зараження. Другий виробляється у відповідь на перше впровадження вірусу або при рецидивах хронічної інфекції і допомагає в боротьбі з ним «тут і зараз».

В залежності від результатів аналізів, можна з упевненістю сказати, заражена жінка ЦМВІ, а також дати пацієнтці рекомендації з планування вагітності.

IgG IgM Інтерпретація Планування вагітності
+ Пригнічена імунітетом хронічна інфекція. Самий сприятливий варіант при плануванні вагітності: імунітет знайомий з збудником, однак активного інфекційного процесу немає.
+ + Хронічна інфекція в стадії загострення. Загострення ЦМВІ говорить про зниження імунітету. Перед зачаттям рекомендується придушити активний запальний процес і здати аналіз повторно.
+ Гостра інфекція. Свідчить про первинному зараженні (Ig M зберігається у крові протягом 12 місяців після потрапляння збудника в організм). Планування вагітності не рекомендується до зниження титру антитіл і освіти Ig G.
Відсутність імунітету ЦМВ: організм з вірусом не зустрічався. Найбільш несприятливий варіант. Жінкам, чий організм незнайомий з ЦМВІ, рекомендується зміцнювати імунітет і здійснювати інші профілактичні заходи (див. розділ нижче).

Крім того, діагноз ЦМВІ ставиться на підставі:

  • ПЛР-дослідження біологічних рідин (крові, слини, сечі і ін);
  • посіву біоматеріалу на культурі клітин.

Ці тести не тільки дозволяють виявити вірус, але і дають інформацію про ступінь його активності та агресивності. На тлі проведеної терапії вони дозволяють судити про її ефективність.

Чи можна вилікувати ЦМВІ назавжди?

А як лікувати цитомегаловірус? На жаль, медикаментозними засобами, доступними сучасній медицині, позбавити організм від збудника ЦМВІ назавжди неможливо. Замість цього, мети терапії включають:

  • зміцнення імунітету;
  • переклад інфекції з активною в латентну форму;
  • припинення пацієнтом вирусовыделения;
  • усунення симптомів хвороби.

Лікування цитомегаловірусу у жінок вимагає індивідуального підходу. Так, безсимптомне вірусоносійство у пацієнток з нормальним імунітетом не вимагає будь-яких терапевтичних заходів. При гриппоподобном або мононуклеозоподобном синдромах лікуючий лікар може призначити стандартні дезінтоксикаційні заходи (рясне тепле питво, постільний режим, легка їжа) і симптоматичні засоби (жарознижувальні, протизапальні, відхаркувальні та ін).

 

У разі активізації вірусу на тлі ослаблення імунітету займатися самолікуванням суворо заборонено. Слід звернутися до лікаря-інфекціоніста, який призначить терапію, виходячи з особливостей організму пацієнтки і початкового рівня антитіл.

Ефективного препарату для повної ерадикації збудника з організму в даний момент не розроблено. Більшість противірусних засобів, які застосовуються для лікування інших інфекцій, абсолютно безсилі проти ЦМВ. Однак розробки тривають, і перспективним у сучасній медицині вважається використання глициризиновой кислоти, одержуваної з кореневищ солодки.

А чим лікувати ускладнену ЦМВІ? Комплексне стаціонарне лікування показане при діагностиці важких генералізованих форм цитомегаловірусної інфекції. Застосовуються:

  • противірусні ліки – Ганцикловір, Фоксарнет, Валганцикловир;
  • антицитомегаловирусные імуноглобуліни – Цитотект;
  • імуномодулятори;
  • симптоматичні та дезінтоксикаційні засоби.

Оскільки відомі медицині противірусні засоби мають безліч побічних ефектів і токсичні для організму, інфекціоністи їх застосовують тільки за життєвими показаннями.

Профілактика

Заходи специфічної профілактики ЦМВІ не розроблені. Для відносно здорових осіб з нормальним імунітетом ця інфекція небезпеки не представляє.

Жінкам, які планують вагітність, бажано відвідати лікаря і здати аналізи на TORCH-інфекції. У разі, якщо Ig G і Ig M до цитомегаловірусу будуть негативними, значить, організм пацієнтки ще не стикався з збудником і важливо запобігти зараженню під час виношування малюка.

До заходів профілактики ЦМВІ можна віднести:

  • обмеження контактів з можливими джерелами вірусу: дошкільниками, особами з підтвердженим наявністю антитіл до вірусу, чихающими і людьми, котрі кашляють людьми в громадських місцях;
  • відмова від тісних побутових контактів, поцілунків з інфікованими особами;
  • відмова від використання чужих побутових предметів, посуду;
  • вірність постійного сексуального партнера;
  • використання презервативів при статевих контактах;
  • зміцнення імунітету:
    • щоденні прогулянки на повітрі;
    • заняття фізкультурою;
    • повноцінний сон;
    • насичене вітамінами і нутрієнтами харчування;
    • своєчасне лікування гострих інфекцій та хронічних захворювань;
    • позитивний внутрішній настрій.

Зверніть увагу! Незамінними у профілактиці всіх видів герпесвірусної інфекції вважаються такі продукти як незбиране молоко і молочна продукція, груші та яблука.

Цитомегаловірус – безсимптомна і, загалом-то, безпечна патологія, яка для деяких категорій населення може представляти серйозну загрозу для здоров’я та життя. Ретельне планування вагітності, своєчасне лікування імунодефіцитних станів і дотримання принципів ЗСЖ – головні методи профілактики загострень і рецидивів інфекції. Саме вони дозволять жінці забути про прояви ЦМВІ, а також виносити і народити здорових дітей.